Ця книжка — можливість побачити реальність воєнного часу очима людини, що звикла крізь об’єктив своєї камери бачити красу. В есеїстиці Романа Закревського переплітаються досвід служби та особисті спогади: про облогу й бомбардування рідного міста, про розлуку з близькими, страх і втому, але також про ніжність і крихкі миті людяності, що зберігаються навіть у світі, отруєному жорстокістю.
Автор показує шлях цивільної людини, що долучається до війська — від моменту прийняття рішення і дороги до військкомату до моменту, коли війну бачиш впритул. Це чесна рефлексія про сумніви й вибір, про відповідальність та втрати.
Про автора
Роман Закревський — фотограф, відеооператор, воєнний кореспондент. Народився у Чернігові у 1986 році. Фотографією займається з 2005 року — його світлини були частиною виставок у Києві, Чернігові, Донецьку, Львові та за кордоном. Перед повномасштабною війною знімав документальне та ігрове кіно, а також працював відеооператором на «Суспільне Чернігів».
У 2022 році фото обстріляного будинку у Чернігові авторства Романа Закревського з’явилося на першій шпальті The New York Times. У 2023 році добровільно доєднався до війська.
Відгуки
У центрі — військовий із абсолютно невійськовим бекграундом: у мирному житті він митець, батько, людина з дуже тонким світовідчуттям. Уже чотири роки він займається тим, чим у нормальному світі не мав би займатися ніколи, але робить це, бо мусить.
Мирослав Лаюк, письменник
Ця книжка саме про цей досвід. Але важливо, що це не типова військова історія: ми зазвичай очікуємо від таких книжок каталогу жорсткості, відсторонення від усього ніжного й відвертого. Тут же навпаки — на першому місці ніжність, щирість, відкритість і навіть певна наївність.
У цьому й сила книжки: вона не намагається давати політичні оцінки чи заглиблюватися в роздуми про культурну ідентичність. Вона просто показує, як простий військовий переживає війну — не генерал, а хто просто, як і тисячі інших, із щоденними ризиками життя — дуже приватно і дуже по-людськи.
