Ця книжка-перевертанка вперше з’явилася у 2022 році. У ній зібрані традиції святкування Різдва та Маланки на Поліссі, Галичині, Буковині, Поділлі, Бесарабії, Полтавщині, в Карпатах та на Слобожанщині. Вона фіксує живу традицію — адже наші команди вирушили у масштабну експедицію на межі 2021–2022 років попри тривожну і невизначену зиму. Та традиція не перервалася: ми побачили, як коляду та маланкування практикують, пам’ятають і осучаснюють у різних куточках України. Ми не прагнули створити підручник і показати, як треба святкувати — а зібрали і показали, як це відбувається в реальному часі.
Результатом експедицій став цей якісний візуальний путівник різдвяними і маланкарськими обрядами в регіонах України, де ці традиції збереглися найбільше. На сторінках книжки є багато костюмів, персонажів, сцен з вертепів і маланкування, які можна роздивитись, а також тексти колядок, які можна взяти для свого гурту на прийдешній святковий сезон.
Від початку повномасштабного вторгнення у суспільстві триває дискусія: чи на часі святкування під час війни? Але ця книжка показує, що святкування не лише про веселощі, а насамперед про збереження і відтворення традиції, яка в Україні є постійно загроженою.
У фокусі цієї книжки — два великі свята: Різдво та Маланка. Традиція Маланки має значною мірою дохристиянське коріння. Вуличні карнавали, нічні гуляння, гучні пісні та ритмічні мелодії, перебирання на химерних персонажів, маски, збиткування та відлякування лиха і водночас побажання одне одному та господарям хати доброго нового року — усе це поєднується у строкатому маланкарському дійстві.
Різдво ж — це родинне свято християн в усіх куточках України, воно єднає різні покоління та має традиційні атрибути, знані усім: кутю, колядки, вертеп, різдвяну зірку. Та є регіони, де збережені різдвяні обряди здатні справді здивувати. Наприклад, видовищний обряд «Мошу-н дял» в Орлівці, що на Бесарабії. Вже понад століття місцеві святкують Різдво не 7 січня, а 25 грудня. Однак пояснюють вони це не різницею у церковних календарях, а насамперед тим, що за радянських часів, коли відкрито відзначати релігійні свята забороняли, мешканці Орлівки справляли вуличний обряд у інші дати, коли селом не чергували міліціянти, й так зберегли унікальну традицію.

























